Ми підняли дух людей: як в окупованому місті Луганщини замайорів український стяг

Станом на кінець червня 2014 Сєвєродонецьк уже кілька місяців окупований, однак далеко не всі місцеві жителі змирилися з ідеологією сепаратистів і диктатурою бандитів із російсько-терористичних угруповань. І тоді Олег Бережний та Володимир Бабич, – два майстри спорту з альпінізму, хоча обом уже за 70, вирішили підтримати всіх проукраїнськи налаштованих городян.

Вони розглядали кілька варіантів, але зупинилися на палаці культури “Хіміків”, хоча будівля знаходиться в декількох десятках метрів навпроти захопленої бойовиками міськради.

“Нас обурювали ці “козачки “. Ми господарі свого міста, не вони, ці незрозумілі люди. Ми вирішили провести таку акцію”, – згадує один із учасників акції Олег Бережний.

“Ризик був, хоча в роботі про це не думаєш. Але країна воює, країні погано, хотілося зробити свій внесок. Показати, що тут є проукраїнськи налаштовані люди”, – додає Володимир Бабич.

Ідею втілили в життя 24 червня 2014 о десятій вечора. Готувалися ретельно: підібрали альпіністське спорядження, прапор і муляж вибухового пристрою. Розрахунок був на те, що окупанти побояться відразу зірвати “замінований” стяг. Муляж вийшов реалістичним – у вигляді коробки з антеною та миготливим світлодіодом.

“Коли піднялися на дах, прив’язали прапор до тросу та почали піднімати. Виявилося, що скручування застрягає в нижньому ролику і ми не можемо на верхню точку підняти прапор. Довелося розв’язати, перев’язати на іншу гілку, знову піднімати. Світили ліхтариком, тому нас помітили. Коли почали монтувати муляж вибухового пристрою, теж довелося світити, світлодіод то горів, то не горів”, – розповідає Володимир Бабич.

Коли їх побачили, над головами пролетіли світлошумові ракети, але альпіністи продумали шляхи відступу заздалегідь.

“Я думав: ну зловлять. Напевно, закриють, допитають, чи не пов’язані з якоюсь організацією. Відгамселять гарненько і скажуть: “Старі шкарбуни, йдіть звідси, щоб ми вас більше не бачили”. А вже потім через місяці зрозумів – живими нас би не випустили. Вивезли б кудись і все. Але нас не просто взяти. Ми не “халам-балам”, – посміхається Олег Бережний.

“Альпіністська підготовка зіграла важливу роль, реакція на висоту у нас нормальна, тому що ми все життя цим займаємося”, – розповідає Володимир Бабич.

Окупанти ж кинулися до центрального входу, спершу розбудили чергову, потім піднялися на дах.

Читайте також:  Українцям урізають субсидії: скільки заплатимо

“Поки чергова очі відкрила, поки знайшли ключі, поки вийшли до флагштока. Там, де зазвичай прапор піднімають і опускають, вони нічого зробити не змогли, ми все заблокували. Вони на дах вилізли – а там “заміновано”, – кажуть альпіністи.

Не змогли бойовики зняти прапор і на наступний ранок. Довелося викликати підкріплення – на площу з’їхалися кілька десятків машин. У результаті вже тільки вдень прапор розстріляли.

“Нараду зібрали, вирішували що робити: заміновано ж. А розмінувати пристрій, який створили дилетанти, це собі гірше. Це тільки в Голлівуді червоний проводок перерізав або зелений, а в реальності тільки “кішкою” зірвати і тягнути. Ніхто не ризикнув. Вони не пошкодували будівлі, вирішили розстріляти нашу коробочку і зняли прапор. Це був уже обід, люди ходили, бачили. Помітивши розбиті деталі, вони зробили висновок, що в місто увійшла українська ДРГ, причому солідна. Замінували з метою поставити радіомаячок для наведення ракет для удару по міськраді “, – говорить Олег Бережний.

Буквально через кілька днів у місті стали з’являтися проукраїнські листівки з написами: “Досить нам одного Слов’янська. Забирайтеся звідси”.

Пройшов місяць, і на цій же площі вони зустрічали визволителів Сєвєродонецька.

“Це дуже велике свято. Радість була, але я знав, що це тільки початок”, – зітхає Олег Бережний.

“Ми надто не афішували. Так, може, в розмовах. Коли місто вже звільнили, на нас вийшли, запитали, ми й зізналися. У день звільнення Сєвєродонецька дали грамоту “за розвиток патріотичного і ветеранського руху”, – говорить Володимир Бабич.

Хоча й зараз афішувати свій вчинок не прагнуть. Героями себе не вважають, але впевнені, по-іншому вчинити не могли.

“Варто було ризикувати? Варто було. Ми підняли дух людей. На наступний день читали коментарі в соцмережах, більшість були позитивні, один із них такий: “А що тут коментувати? Слава Україні! Героям Слава!”, – резюмують альпіністи.

Водночас, як повідомляють джерела, в окремих тимчасово окупованих населених пунктах Луганщини українські патріоти планують незабаром одночасно підняти декілька державних прапорів України і зараз через WhatsApp і Zoom шукають помічників…

 

Всеволод Луганський,               

учасник руху «Наша Луганщина»

Джерело.



Категорії: