Нова зброя гібридної війни РФ: COVID проти мирного населення
Кремлівські пропагандистські структури використовують нові диявольські інструменти впливу як на мирне населення тимчасово окупованих територій Донбасу, так і в якості невійськового тиску на керівництво України. Це проглядається в напрямках: від примусу Києва до прямих переговорів з маріонетками Росії до обмеження права молодих людей здобути освіту в українських вузах; від поділу сімей до витоку робочих рук і знищення економічного комплексу ОРДЛО на користь агресора.
Подібний вид війни не регламентований жодними міжнародно-правовими актами, це нова інформаційна зброя, яку світовим експертам у галузях воєнних конфліктів, дипломатії, юриспруденції у майбутньому ще тільки доведеться вивчати і запроваджувати в правове поле.
У розпал поширення SARS-CoV-2, ситуація в РФ, яка займала на той момент за кількістю заражених третє місце у світі, була складнішою, ніж в Україні. Однак, окупаційна «влада» російсько-терористичних угруповань т.зв. «ДНР/ЛНР» практично без обмежень дозволяла виїзд місцевих жителів у сусідню країну, незважаючи на те, що смертельний вірус йде саме з Росії (поплічник бойовиків Д. Докашенко, який називає себе «головним санітарним лікарем ЛНР» 18.06.20 заявив: “На даний момент більше половини з числа виявлених у період з 5 по 18 червня – це привезені випадки, тобто це ті особи, які прибули на територію «республіки» з Російської Федерації»).
Таким чином, окупаційна «влада» створювала штучні обмеження для переміщення людей в Україну, але нібито «не помічала» об’єктивної епідеміологічної небезпеки з боку РФ. COVID-19, незважаючи на реальну гостроту цієї проблеми на окупованій території, розглядався учасниками незаконних збройних формувань не як загроза життю мешканців ОРДЛО, а, насамперед, як інструмент досягнення своїх політичних цілей.
Зокрема, це контроль над населенням шляхом залякування, а також – примус керівництва України до прямих переговорів з маріонетковими «рєспублікамі», які під приводом протидії поширенню коронавірусу, фактично взяли українських громадян у заручники терористичних організацій.
Водночас, пандемія використовувалась для «стимуляції» жителів тимчасово окупованих територій до незаконного отримання російського громадянства. Виїзд в Росію та, фактично, дозвіл на працевлаштування там, був відкритий ще на початку липня. Враховуючи те, що в самих «рєспубліках» економічна ситуація критична, і можливость працевлаштуватися (крім участі в незаконних збройних формуваннях) відсутня, людям не доводилося вибирати, куди їхати на заробітки…
Для того, щоб відчувати себе більш захищеними в еРеФії, вони й отримують російські паспорти (навіть для того, щоб провести кілька днів на Чорному морі, мешканці ОРДЛО намагалися оформити російський паспорт, оскільки його власники звільнялися від обов’язкової обсервації при в’їзді в Крим. Тобто, з українським паспортом, або навіть «паспортом» т.зв. «ДНР-ЛНР» карантин потрібен, а от паспорт РФ – вже сам по собі розглядався кримською “владою”, як панацея від коронавірусу).
Також, SARS-CoV-2 використовувався окупаційними російсько-терористичними угрупованнями в якості інструменту ідеологічної війни (як приклад: усім місцевим власникам російських паспортів надали можливість безкоштовно поїхати в Ростовську область для участі в референдумі щодо поправок до Конституції РФ без подальшої обсервації. І дійсно, багато людей скористалися такою «шарою», щоб заодно і «затоваритися» в ростовських магазинах).
У цей же час, у ЗМІ «рєспубліках» почали оприлюднюватися фейки про введення загального військового обов’язку і запланованого призову молодих людей в «народні міліції». Щоб уникнути «служби» в НЗФ, не маючи іншого вибору при закритих КПВВ, чоловіче населення почало масово виїжджати в Росію для вступу там до ВНЗ або просто найму на роботу, – що завгодно, щоб тільки уникнути участі в російсько-терористичних угрупованнях, тому що після цього, їх можливість в’їзду в Україна дійсно була б уже надто ризикованою.
Інший аспект впливу коронавірусу на населення та його використання як приводу для ізоляції українців окупованих територій від України – психологічний.
Зокрема, значна частина населення, яка підтримує Україну, але змушена жити в ОРДЛО через сімейні, економічні або інші, не ідеологічні, обставини, після закриття КПВВ відчула себе замкнутою в гетто. Навіть теоретична можливість виїхати була для людей тієї віддушиною, яка давала їм надію і відчуття тимчасовості, що відбувається.
У свою чергу, Кремль, зважаючи на внутрішні економічні проблеми, активізовує на окупованій нею частин Донбасу політику знелюднення, спрямовану на зменшення кількості населення регіону, вирішуючи одночасно кілька проблем:
– проблему здешевлення для себе змісту цієї території;
– проблему знищення конкурентного для себе економічного кластера України;
– заповнення нестачі робочих рук для своєї власної економіки.
Всеволод Луганський,
учасник руху «Наша Луганщина»