facebook

ВХІД ПЛАТНИЙ. СКІЛЬКИ МІЛЬЯРДІВ ПЛАТНИКИ ПОДАТКІВ ЗАПЛАТЯТЬ ЗА ВИБОРИ ДО РАДИ

  1. Вхід до Верховної Ради – платний. А валюта особлива – голоси виборців. І в неї кандидати готові конвертувати мільйони гривень. Для того, щоб фейс-контроль в Раду пройшли кандидати, вивернути кишені мусять громадяни. Звідки партії беруть гроші, на що витрачають мільйонні бюджети, чому фінальний чек доведеться оплатити платникам податків і скільки зрештою він складе – порахувала ТСН. 

Зрозуміло, що вибори – процес не безкоштовний. Все почалося з двох мільярдів гривень. Рівно стільки запросила Центральна виборча комісія на підготовку та проведення парламентських виборів з держбюджету.

І голову комітету виборців такий розмір ані дивує, ані лякає. Вважає, цього ще замало.


Коли ми чуємо слово “мільярди” ми взагалі не розуміємо, на що ці гроші витрачаються під час виборів”, – зазначає голова КВУ Олексій Кошель.

Виявляється, два мільярди, по суті, це гроші на “канцелярію” і тих, хто її обслуговує. Чверть – це видатки самої ЦВК. Останні два місяця комісія працювала в турборежимі. Плюс вартість бюлетенів. Аби встигнути до виборів, їх друкували чи не цілодобово.

63 мільйони примірників, 5 різних форматів, вісім ступенів захисту і оновлений дизайн. Якщо всі надруковані бюлетені скласти в стос, його висота буде такою як найвища вершина Африки – гора Кіліманджаро, а це майже 6 кілометрів. Українському держбюджету ця гора обійшлася в 295 мільйонів гривень. Однак, це не найбільші витрати, каже Олексій Кошель.

“Перш за все, це гроші на оплату виборчих комісій, тобто це люди, які сидять на виборчих комісіях, дільничних, окружних. І переважна  більшість коштів – це оплата праці. До речі, досить скромна оплата праці”, – пояснює голова Комітету виборців.

Скромна оплата усіх робітників  дільниць і комісій – загалом це 1 млрд 300 млн бюджетних гривень. Хоча зарплата окремого працівника дійсно викликає здивування. Офіційно – це 268 гривень. І її потрібно збільшувати, каже Кошель. Адже мізерна ставка викликає величезну спокусу до зловживань на підтримку партії, яка може запропонувати бонуси. Особливо, коли розумієш, які ресурси політсили вкладають у самопіар.

В депутатські крісла вони намагались просунутися з екранів телевізорів і через соцмережі. Закликали голосувати в радіоефірі і з білбордів. А за кілька днів до виборів оприлюднили свої фінансові звіти. Це ще не остаточні результати, але політичні партії наагітували вже на добрих пів мільярди гривень.

За підрахунками громадського руху “Чесно”, найпопулярніша стаття видатків – телебачення. В цілому на телерекламу політики витратили більшу частину грошей від оприлюднених виборчих фондів – 427 мільйонів гривень. Найчастіше глядачам довелося дивитися “Батьківщину”, “Радикальну партію”, “Аграрну партію”, та партія “Сила права”.

На другому місці – зовнішня реклама, 77 млн грн. Око виборця з вуличних щитів тішили ті партії, яким на дорогий телепрайм-тайм грошей не вистачило.

Трійку видатків замикає власна друкована агітація. На неї офіційно витратили близько 18 мільйонів гривень з виборчих фондів. І ось тут, каже Ігор Фещенко, аналітик руху “Чесно”, і захована партійна хитрість. Щоб уникнути зайвих питань до джерел фінансування, партії відкрили свої виборчі фонди набагато пізніше, ніж фактично стартувала кампанія. Рекламу замовляли раніше, а звітували так би мовити “вчасно” .

Читайте також:  Кому доведеться повернути соцдопомогу до бюджету: в Україні відбудеться масштабна перевірка пільговиків

“Держава, станом на тепер, її контрольні органи, НАЗК в першу чергу, не може відслідкувати реального походження коштів. І не може співставити реальні витрати із задекларованими витратами”, – каже Фещенко.

Лише дві з 22-х партій відкрито показали, хто їх фінансував. Спонсори решти поки лишаються поза звітами.

“Фактично, ми не знаємо, хто буде мати визначальний вплив на парламент наступний. Бо очевидно, що простий виборець має значно менший вплив, ніж людина, яка принесла мільйон-півтора, а може й значно більше”, – зазначає аналітик.

Але і це ще не все. Згідно з законом про державне фінансування, більше пів мільярда компенсуються політичним партіям, які проходять до парламенту наступного року з держскарбниці. Тобто, всю їхню агітацію профінансують платники податків. Максимальний розмір виборчого фонду партії – 375 мільйонів гривень. ЦВК вже перестрахувалася і запросила в Мінфіну суму у 2,2 мільярда гривень. Щоправда, згідно з останньою соціологією напередодні виборів та опублікованих фінансових звітів партій – ця сума, найімовірніше, зменшиться удвічі.

Коли ви голосуєте, ви автоматично разом з бюлетенем в урну відправляєте на рахунок партії ще й гроші – 38 гривень і 40 копійок, якщо бути точним. Річ у тім, що кожну політичну партію, яка долає 5% бар’єр і займає крісла в сесійній залі, держава зобов’язується фінансувати з держбюджету.

Але це ще квіточки. Бо з наступного року вперше в історії України гроші отримають ще й ті, хто в парламент не пройшов, але набрав понад 2% голосів виборців. І так аж до наступних виборів. Це не українське ноу-хау. Практика поширена в світі і стає таким собі запобіжником від корупції, коли партії фінансують платники податків.

Та скільки грошей витягнуть партії з бюджету – сума залежить від явки і прожиткового мінімуму. Чим більше людей прийде на виборчі дільниці, тим більше грошей отримають партії.

Цьогоріч політичні сили парламенту VIII скликання отримали на всіх 577 млн грн. Формула така – 0,2% прожиткового мінімуму помножили на кількість людей, які проголосували на минулих виборах. Отже ця цифра щороку збільшується. Далі 90% грошей партії ділять між собою пропорційно місцям у парламенті. Але є і приємний бонус – це гендерна надбавка. Тобто, якщо в прохідній частині списку третина – це жінки, 10 відсотків – саме їм. У парламенті нинішньому ця золота акція була лише у “Самопомочі”. У цих перегонах гендерним питанням перейнялися чи не усі партії.

Якщо скласти все до купи – фінанси на проведення виборів, гроші на партії та компенсацію агітації, то кількість наших витрат зросте в півтора рази. Тобто, загалом переможцям цих перегонів цього року і наступного ми заплатимо 3,5 мільярди гривень.

Джерело.