З речами на вихід: ФОПам і ринків хочуть заборонити торгувати одягом і взуттям
Пандемія коронавируса прискорила негативні тенденції, які можна спостерігати в виробництві взуття та одягу в Україні за останні п’ять років. Про це UBR.ua заявив глава ГО “Укркожобувьпром” Олександр Бородиня.
За його словами, “в усьому винна” контрабанда і сірий імпорт – саме за такими схемами здійснюється ввезення взуття в нашу країну.
Завозять задешево
Найпоширеніше правопорушення – заниження митної вартості. З початку 2020 року в Україні ввезено 50 млн пар взуття з середньою митною вартістю $ 3 (за пару).
Але якщо така митна вартість, то в магазинах ціна за пару взуття не повинна перевищувати $ 6-8. Фактично це контрабанда, підкреслив Олександр Бородиня.
На початку 2020 року спостерігалося просідання завезення взуття в Україну. Але з червня-серпня обсяги повернулися до показників 2018 го.
“Це говорить про те, що в принципі деякий попит на взуття на українському ринку є і цей попит” закривається “ось цим контрабандним імпортом”, – зазначив експерт.
Український виробник об’єктивно не здатний конкурувати з контрабандою, адже він платить податки, несе соціальні зобов’язання, пояснив глава “Укркожобувьпрома”.
Тому подібна ситуація “б’є дуже сильно”, причому не тільки по виробникам взуття, а й по виробникам товарів народного споживання.
Дане твердження справедливо і по відношенню до виробників одягу. В Україні ця індустрія тримається на “двох китах”. Перший – виробництво для внутрішнього ринку, а другий – робота на експорт по так званій давальницькій схемі.
Учасники ринку розповідали Олександр Бородиня влітку 2020 року, що коронавірус “допоміг на законних підставах” відправити співробітників в отпуски за власний рахунок на тривалі терміни.
“Якби не було коронавируса, цих людей все одно б звільнили, і звільнили б з кінцями …”, – зазначив Олександр Бородиня. За його словами, з тих пір ситуація в галузі “ще більше погіршилася”.
“Дуже просто вирішити проблему контрабанди та” сірого “імпорту на митниці, в тому числі і корупції на митниці … причому це прості і законні методи”, – переконаний Олександр Бородиня. Але, підкреслив він, для цього потрібно мати “одну просту штуку – політичну волю”.
Він піддав критиці рішення уряду про заборону роботи магазинів промислових товарів під час локдауна.
“Не можна цього робити, не можна, нехай магазини працюють, тому що в магазинах нескладно забезпечити санітарні умови”, – підкреслив він. Відзначивши, що речові ринки потрібно заборонити, тому що там “це зробити неможливо”.
Коронакризис вдарив по fashion-індустрії
За попередніми даними, падіння виробництва у вітчизняній легкій промисловості за 2020 рік склало до 9%. Зниження експорту була в межах 8-9%, а імпорту – 5%. Про це UBR.ua повідомила президент-голова правління Української асоціації підприємств легкої промисловості “Укрлегпром” Тетяна Ізовіт.
“Для індустрії це – істотно”, – підкреслила вона.
За її словами, споживчий кошик – в тому числі і витрати на одяг і взуття – скоротилася не тільки в Україні, а й в усьому світі. Покупці переорієнтувалися на продукцію більш домашнього і спортивного спрямування.
Пандемія і “дистанційка” підстьобнула виробництво домашнього текстилю, спортивного одягу, а також одягу формату casual.
Минулий рік показав, що легка промисловість, куди входять ще 15 підгалузей і яка є основою fashion-індустрії, є важливою частиною національної безпеки.
Адже саме учасники цього ринку на старті 2020 року розпочали забезпечувати країну масками та іншими засобами індивідуального захисту. Тому уряду варто було б підтримати легпром і прийняти стимулюючі галузь нормативні акти.
Наприклад, звільнити від сплати податку на додану вартість імпорт обладнання, яке не виробляється в нашій країні, дозволити направляти податок на прибуток на розвиток виробництва.
ФОПи – з речами на вихід
Необхідно уніфікувати митні ставки на сировину і матеріали для легкої промисловості, впевнені експерти ринку.
“На жаль, ми – імпортозалежні, на жаль, ми не виробляємо бавовна, у нас немає ниток, пряжу ми не виготовляємо …”, – зазначила Ізовіт. Тому потрібно “обнулити” митні ставки на ці види імпорту, що в тому числі прибере і корупційну складову.
За її словами, гостро стоїть питання секонд-хенду і торгівлі імпортними товарами – ця “галузь” працює в нашій країні “без обліку і контролю”.
Такий стан справ ставить торговців і вітчизняних виробників у нерівні умови – адже останні платять податки і враховують кожну одиницю товару. Для вирішення даної проблеми Тетяна Ізовіт вважає за необхідне прийняти важливі нормативні зміни.
Наприклад, заборонити “ФОПам” займатися торгівлею одягом та взуттям. Відповідні законопроекти вже направлені на розгляд Верховної Ради, але, поскаржилася вона, поки не прийняті.
Онлайн допомагає вижити
Пандемія форсувала ті зміни, які відбуваються в останні роки в поведінці споживача і в ритейлі в цілому.
“Серед ключових трендів – мультіканальність і прозорість”, – розповіла UBR.ua директор по маркетингу Intertop Ukraine (входить до групи компаній MTI) Марія Самплавская.
За її словами, істотну частку продажів Intertop Ukraine склали “саме мультиканальне сценарії” – сайт, додаток і ін. В 2019 м на них припадало 26%, а в 2020-му цей показник зріс до 40% і продовжує збільшуватися.
Вона зазначила “широку присутність рітейлерів в соціальних медіа”. Це вивело взаємодія споживачів з брендами на абсолютно новий рівень.
“У таких умовах виграють бренди, які можуть собі дозволити нічого не приховувати від споживачів. Тепер на вибір впливає не стільки ціна, скільки місія та цінності компанії, її відкритість до спілкування, соціальна та екологічна відповідальність. Міцно укоренила свідомий шопінг пандемія, викликавши глобальне занепокоєння про майбутнє “, – підкреслила Марія Самплавская.