Розвиток пандемії, що може призвести до створення «поліцейської держави», передбачений ще у 2010
27.10.2014 на сайті «Prison Planet» опублікована стаття «2010 Rockefeller Foundation Document Envisions Pandemic Police State Scenario», переклад якої подаємо далі…
У доповіді, підготовленій Фондом Рокфеллера і великою консалтинговою компанією Global Business Network у травні 2010 року, міститься сценарій глобального розвитку, що передбачає створення технологічної «поліцейської держави» у відповідь на смертельно небезпечну пандемію.
Автори цього документу під назвою «Сценарії розвитку технологій і міжнародного управління в майбутньому» зробили спробу змоделювати різні варіанти заходів у відповідь уряду на потенційні стихійні та техногенні катастрофи, і прийшли до висновку, що рішенням може бути глобальне управління. На сторінці 18 цієї доповіді викладено сценарій розвитку подій, згідно з яким Сполучені Штати відмовилися захищати свої кордони і вводити обмеження на повітряні перевезення після спалаху невідомого смертельного вірусу.
«Пандемія охопила всю планету, причому непропорційно велика кількість людей загинуло в Африці, Південно-Східної Азії і Центральній Америці, де вірус поширювався подібно лісової пожежі через відсутність офіційних протоколів стримування епідемій. Однак, говориться в документі, стримування викликало значні труднощі навіть у розвинених країнах. «Первісна політика Сполучених Штатів, коли влада країни обмежилися тим, що «категорично не рекомендувала» своїм громадянам польоти за кордон, виявилася смертельно небезпечною, оскільки вона прискорила поширення вірусу не тільки на території Сполучених Штатів, а й за кордоном.
Примітно, що автори цього сценарію згадують про комуністичний уряд Китаю як про суб’єкта, який продемонстрував найкращу реакцію, зокрема, негайно ввів обов’язкові карантини і спеціальні заходи щодо захисту кордонів.
«Втім, в декількох країнах боротьба з пандемією велася відносно успішно, і перш за все, в Китаї. Швидке введення примусового карантину для всіх громадян, а також миттєве і майже герметичне закриття всіх кордонів врятувало мільйони життів, оскільки завдяки цим заходам вдалося зупинити поширення вірусу набагато раніше, ніж в інших країнах. Крім того, це сприяло більш швидкому відновленню економіки після завершення пандемії.
Уряд Китаю був не єдиним, що почав крайні заходи для захисту своїх громадян від ризику зараження. Під час пандемії національні лідери по всьому світу розширили свої повноваження і встановили вкрай жорсткі правила і обмеження, від обов’язкового носіння захисних масок до перевірки температури тіла громадян при вході в громадські місця, такі як залізничні вокзали і супермаркети».
Необхідна, хоча і сумнівна практика, використана для запобігання поширенню вірусу, зберігається ще довгий час після завершення пандемії, що дозволяє багатьом урядам вводити «авторитарні» заходи контролю під приводом забезпечення безпеки населення.
«Навіть після того, як пандемія пішла на спад, цей тимчасовий більш авторитарний контроль і нагляд за громадянами і їх діяльністю зберігся і навіть посилився. Під приводом захисту населення від все більш серйозних глобальних проблем, таких як пандемії, транснаціональний тероризм, екологічні кризи, а також зростаючі злидні, лідери в багатьох країнах перейшли до більш жорсткого стилю правління».
«Спочатку концепція посилення контролю у всьому світі була зустрінута з широким визнанням і схваленням. Громадяни охоче поступалися частиною своїх прав і свобод, в тому числі і правом на приватне життя, державі, що набуває все більш виразні патерналістські риси, в обмін на безпеку і стабільність. Населення виявляло терпимість щодо тотального нагляду і готовність підкорятися більш жорстким правилам, а в національних лідерів з’явилися додаткові можливості для наведення порядку тими методами, які вони вважали доцільними».
«У розвинених країнах все більш інтенсивний нагляд приймав різні форми: наприклад, вводилися біометричні посвідчення особи для всіх громадян, і здійснювалося більш жорстке регулювання ключових галузей промисловості, стабільність яких мала особливу важливість для національної безпеки. У багатьох розвинених економіках примусове виконання набору нових правил і угод повільно, але неухильно призвело до відновлення порядку і, що не менш важливо, економічного зростання.
Жорсткість влади обрала в різних країнах різні форми, які в значній мірі залежали від можливостей, калібру і намірів їх лідерів. У країнах з сильними і далекоглядними лідерами загальне економічне становище поліпшилося, і рівень життя зріс. Так, наприклад, в Індії якість повітря в містах різко поліпшилося після 2016 року, коли уряд оголосив поза законом транспорт з високим рівнем шкідливих викидів».
Ця спроба, хай і уявна, спрогнозувати і проаналізувати можливу реакцію влади на масштабні лиха, розпочата як аналітичними центрами, так і владою, цілком може дати певне уявлення про рішення, прийняті вже в даний час.