Le Figaro: як вижити під замком і не зійти з розуму – 6 порад
Це неймовірно: через кілька днів перебування на самоізоляції ви починаєте інакше дивитися на ваше помешкання і вам доводиться нудитися в чотирьох стінах, із заздрістю поглядаючи з вікна на кота, який смачно розлігся на галявині… Французький професор соціальної психології Філіпп Габійє (Philippe Gabilliet) не бачить у цьому нічого ненормального: «Ми не звикли до такого обмеження свободи». У той же час існує ряд хитрощів, які можуть допомогти полегшити тиск і зберегти спокій протягом усього періоду обмежень. Про це йдеться у публікації «Le Figaro» під назвою «Six conseils avisés pour vivre le huis clos sans devenir fou».
Сприйняти ситуацію, що склалася
Відмовитися, нехай і на певний час, від свободи – непросто. «Ми проходимо всі етапи: заперечення, гнів, депресія і, нарешті, прийняття», – зазначає Філіпп Габійє. Перші етапи протікають швидко, однак подальші займають більше часу. «Важливо зберігати зосередженість на сьогоденні, жити кожним днем і не уявляти собі найгірше», – вважає психіатр і психотерапевт Селін Тран (Céline Tran). До речі, в цьому полягає одне із завдань медитації, якою вона рекомендує займатися хоча б по кілька хвилин в день у тихій кімнаті, щоб «дихати і взяти під контроль емоції».
Раціонально скомпонувати режим
Якщо ви живете одні або без дитини, виникає спокуса поспати вранці подовше. Навіть при віддаленій роботі думка про те, щоб відкласти підйом на годину, виглядає привабливою. Але це може нашкодити нам в довгостроковій перспективі. «Вихідні потрібні, щоб зняти накопичену за тиждень напругу, а якщо ми «розтягнемо» їх, змінивши наші звички, це може поступово висмоктати з нас всі сили», – упевнений Філіпп Габійє.
Потрібно дотримуватися дисципліни. Вставати і лягати в один час. Вранці одягатися і займатися собою (душ, гоління або легкий макіяж), наче нічого й не сталося. «Розпорядок заспокоює нас, дає нам відчуття контролю, – пояснює Селін Тран. – Це потрібно нам для протистояння новій ситуації, яка неминуче викликає стрес». Зазначене стосується, в тому числі, й маленьких дітей, для яких домашнє навчання стає частиною такого розпорядку.
Самоконтроль
Коли людина живе з сусідами або близькими, в період ізоляції фрустрацію стає важко стримати. Завалявся носок, брудна тарілка… Погані звички кожного відразу ж починають діяти нам на нерви, ведуть до виплеску гніву. «Протягом першого тижня всі притираються один до одного, у зв’язку з чим потрібно регулярно і відверто говорити, щоб всі змогли пристосуватися, не зашкодивши іншим», – вважає Філіпп Габійє.
Те ж саме стосується і тривоги. «Її можна озвучувати, але не слід занадто сильно виливати її на партнера або дітей, щоб не заразити їх в емоційному плані», – підкреслює Селін Тран. На думку Філіппа Габійє, зняти напругу допоможе ведення журналу із записами про все, що нас турбує.
Віртуальний зв’язок
Вимушена самотність відбивається на стані духу. «Збереження зв’язку з рідними і близькими життєво важливо», – говорить Селін Тран. СМС, дзвінки, відеозв’язок… У нинішню епоху Wi-Fi і 4G є всі засоби для контактів і навіть відновлення старих відносин. «Один мій друг у період одужання склав список старих знайомих і використовував час на їх пошуки. В результаті йому вдалося відновити відносини в двох випадках з трьох», – розповідає Філіпп Габійє.
Альтруїзм теж може виявитися рятівним. Сходити за покупками для сусідки або написати комусь повідомлення зі словами подяки – все це допоможе зберегти зв’язки. «Потрібно повернутися до таких базових цінностей як взаємодопомога і співчуття, щоб полегшити наші власні страждання», – вважає Селін Тран.
Плани на майбутнє
Але про що говорити на сходовій клітці або по відеозв’язку? «Хоч це і важко, переговори не повинні бути зациклені на коронавірусі, тому що це тільки посилить наші страхи, а не полегшить їх», – рекомендує Селін Тран. Краще відкрити календар і обговорити майбутні дні народження, літні відпустки або хоча б суботні походи в кіно.
Не сидіти перед екраном
Телебачення розповідає нам про випадки зараження коронавірусом. Це, безумовно, важлива інформація, але вона сприяє поширенню психозу. Філіпп Габійє не радить сидіти перед екраном більше 20 хвилин, щоб даремно не втрачати свій час. «Потрібно знайти інші джерела задоволення, навчитися дихати», – рекомендує він. Йдеться про хоча б мінімальну фізичну, прикладну (готування, малювання) та інтелектуальну діяльність (читання, навчання нової мови або грі на музичному інструменті). Будьте впевнені, коли обмеження знімуть, буде досить кинути погляд у вікно, щоб зрозуміти це.