Україна-Польща: час перезавантаження історичного діалогу
Українці розглядають найближчу європейську сусідку – Республіку Польща через призму видатних постатей та окремі моменти з її історії: діяльності Папи Римського Івана Павла ІІ і «Солідарності», вступу до НАТО та Європейського Союзу. Важливу роль РП слід відзначити у підтримці України в гібридній війні проти російського агресора.
Водночас, останнім часом кількість випадків проявів агресії щодо українців у Польщі почала різко збільшуватися.
Із середини минулого століття польське суспільство виховувалось в антиукраїнському дусі, що супроводжувало операцію «Вісла» у 1947 році – військової кампанії з примусового переселення понад 150 тисяч мешканців південно-східних воєводств української національності та лемків на так звані Повернені території.
Павло Смоленський – журналіст, який працює, зокрема, на «Газету Виборчу», до 70-ої річниці цієї сумної події видав збірку репортажів «Сироп з полину».
Як стверджує автор, коріння акції «Вісла» слід шукати ще в реструкційній політиці уряду ІІ Речі Посполитої щодо меншин, яка, у випадку українців, полягала у знищенні близько 150 церков на Холмщині та Підляшші.
Вже тоді були заплановані вивози людей, але ці плани перекреслив вибух Другої світової війни. Після її завершення одразу розпочались криваві сутички в південній Польщі. Підрозділи польського війська, міліції та партизани чинили криваве нищення українських сіл, по-звірячому вбиваючи мешканців, грабуючи і гвалтуючи жінок. У відповідь УПА знищила кілька польських поселень. Книжка Смоленського опирається на свічення очевидців тих трагічних подій, а також історичні джерела.
Йшлось власне про трактування українців як громадян нижчого сорту, допровадження до їх денаціоналізації та полонізації. В певному сенсі ця стратегія спрацювала, адже Смоленський, який почав цікавитись темою операції переселення вже на початку 2000-х років, зустрів зацькованих і психологічно зломлених людей.
Значною мірою до цього спричинилось існування трудового табору в Явожно, де на території колишнього німецького табору створено пенітенціарну установу для українців, куди відправлено близько 4 тисяч осіб. Там панували тортури, поширювались хвороби, високій рівень смертності серед в’язнів від голоду та холоду.
Щоб потрапити до цього проклятого місця вистачало навіть доносу сусіда про приналежність до УПА. Українці, які прибували на нові місця поселення, в основному в північній Польщі, мешкали часто в жахливих матеріальних умовах і наражались на переслідування та скарги з боку поляків.
Польська молодь виховувалась у ключі генерала Кароля Швєрчевського, товариша «Вальтера», який в реальності був алкоголіком та садистом. Він загинув у сутичці з українськими партизанами. В школах обов’язковою позицією була книжка Яна Гєрхарда «Відлуння в Бєщадах», де українці були представлені нібито як «варвари» та «різуни». Лише після хрущовської відлиги доля переселених українців стала трохи легшою. Українські товариства в Польщі багато років борються за визнання операції «Вісла» злочином проти людства. Проте заяви про порушення слідства ігноруються польськими прокурорами, пише Смоленський.
Зараз часто можна зустрітись із тезою, що операцію «Вісла» було проведено гуманно у порівнянні з нищенням польського населення на Волині. Репортажі Смоленського, особливо опис жорстокості, що панувала в Явожно, цьому заперечують.
Автор вибрав шлях персонального гуманізму, що полягає в демонстрації страждань конкретних людей. Поняття національності відходить на другий план, коли людина зазнає страждань і болю в першу чергу як людина, а не як поляк чи українець.
На думку літературознавців, істориків та експертів, «Сироп з полину» – це запрошення до польсько-українського діалогу, що не повинен оминати увагою складні та болючі теми.
У протилежному випадку домінуючою стороною в польсько-українських стосунках будуть різноманітні праворадикали – як польські, так і українські, котрі, насамперед, будуть використовувати штучний конфлікт двох народів у власних політичних інтересах.
На сьогоднішній день найкращий момент, щоб подібна книжка була написана українським автором про трагічні події на Волині.
Ярослав Бовкун© для Експрес – вісник новин онлайн
Джерело: Paweł Smoleński, Syrop z piołunu. Wygnani w akcji «Wisła»