Реалізації дослідницьких інновацій – стартап-рух в Україні
Раніше ми писали про джерела фінансування науки в нашій державі. У цій статті я хочу згадати про ще одну ініціативу, яка може допомогти розвивати українські дослідження – це стартапи.
Готуючи статтю, я наштовхнулася на діяльність нобелівського лауреата з хімії Дана Шехтмана з Ізраїлю. Він вважає, що розвиток технологій, підприємництва допомагає суспільству бути благополучним і успішним. Технологічне суспільство, винахідливість змінюють сучасний світ на краще. Ось декілька його порад, як потрібно мислити та діяти, щоб розвивати технологічне підприємництво:
- Перш за все розвивати культуру підприємництва.
- Талант науковця доповнювати здібностями підприємця.
- Постійно навчатися та використовувати знання.
- Бути вкрай відповідальним, титанічно працювати та революційно діяти.
- Людина має твердо вірити у свою ідею та працювати над її розвитком.
- Бізнес та наука потребує молодих спеціалістів, які креативно, масштабно та стратегічного мислять, створюючи стартапи
- Правильно позиціонувати розробки, вилучати з них користь, поширювати (рекламувати), використовувати маркетингові інструменти.
Думки Дана Шехтмана дійсно цікаві, тому я вирішила дослідити, чи є в Україні можливості для розвитку стартапів, які сприяють реалізації дослідницьких інновацій.
«Стартап» – від англійської мови означає «запускати». Це вид бізнесу, який не існував раніше та направлений на отримання доходу шляхом реалізації новітньої ідеї. Необхідно розуміти, що стартап, на відміну від вже існуючих моделей бізнесу, має низький рівень ризику виникнення конкуренціїї та копіювання на момент оприлюднення, що дає час для розгону та відриву від інших учасників бізнес-процесів.
В яких напрямках працює український стартап-рух?
У нашій країні ця ланка малорозвинена, хоча перспективна. Зараз дуже популярно боротися за чисте довкілля. Весь світ у пошуках винаходів, які допоможуть очищати навколишнє середовище та берегти природу. Українські вчені не стали виключенням і долучилися до розробок у цій сфері. То ж що вони досліджують та представляють на конкурсах світового рівня?
Пристрій, який збирає воду з повітря – «WATER CLOUD UA».
Розробка допоможе заощадити мільйони гривень на зрошенні та забезпечить полив культур в регіонах, де є складнощі з доставкою прісної води. Цей стартап зайняв 3 місце на Міждисциплінарній наукової конференції «Falling Walls Lab Kyiv» 2017 та увійшов у число кращих на європейському конкурсі бізнес-ідей.
Жалюзі з сонячними панелями – «SOLARGAPS»
Українські розробники винайшли «розумні» жалюзі, що генерують чисту енергію завдяки фотоелектричним модулям. У 2019 році стартап SolarGaps виграв безповоротний грант від Єврокомісії у розмірі 1 млн євро в рамках програми Horizon 2020. Це демонструє, що розробка знайшла визнання на світовому рівні.
Міжнародна платформа із зарядними станціями для електромобілів – «GO TO-U»
Онлайн-платформа об’єднує екологічно відповідальні бізнеси, що надають безоплатні послуги зарядки електромобілів. Метою стартапу стало бажання очищення навколишнього середовища від надмірної кількості СО2 у повітрі завдяки популяризації електромобілів. Стартап «Go To-U» був відібраний до акселераційної програми IMPACT Connected Car, що також фінансується у рамках Horizon 2020 ЄС.
Команда стартапу «FoodBIOPack» брала участь у багатьох зарубіжних конкурсах, виставках та конференціях, а у 2018 році отримала грант у розмірі 500 тисяч грн від компанії “Carlsberg Ukraine”.
І таких прикладів можна навести безліч. За даними сервісу «Startup Ranking», у 2020 році Україна посідає 39 місце серед 194 країн та має 297 стартапів світового масштабу. Це досить непоганий показник, адже для порівняння у 2016 році наша держава посідала 83 місце. Першість займають США (65634 стартапів), Індія (8189 стартапів) та Велика Британія (5357 стартапів).
А як Уряд підтримує розвиток стартапів у нашій державі?
Досліджуючи тему стартапів в Україні можу точно сказати, що Уряд постійно робить кроки у цю сторону, розуміючи тенденцію та їхню роль у світі.
Сьогодні однією з основних організацій, що займається розвитком стартапів у нашій країні, є державний Український фонд стартапів. Він був започаткований за ініціативи Уряду та зареєстрований у 2018 році. Фонд розпочав свою активну діяльність лише з 11 липня 2019 року. Його місія полягає у сприянні створенню та розвитку технологічних стартапів на ранніх стадіях (pre-seed та seed), з метою підвищення їх глобальної конкурентоспроможності.
Бюджет Фонду формується за рахунок коштів держави, які були закладені для його роботи. Окрім цього, джерелами фінансування можуть бути благодійні та добровільні внески від юридичних та фізичних осіб, іноземних, міжнародних організацій та донорів. Наприкінці 2019 року минуле керівництво МОН на чолі з Олексієм Гончаруком передбачило 440 млн грн на фінансування стартапів протягом 2020 року.
Серед усіх інноваційних центрів, що впроваджені в Україні, також існує невелика кількість стартап-шкіл, інкубаційних програм для новостворених підприємств, що спрямовані на розвиток цієї сфери.
Окрім цього, згідно зі стратегією розвитку сфери інноваційної діяльності на період до 2030 року, що була схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 10 липня 2019 р. № 526-р, стартапи є структурною частиною національної інноваційної екосистеми.
Ця екосистема закладена у стратегію перетворення креативних ідей в інноваційні продукти та послуги, а також розвитку рівня інноваційності вітчизняної економіки, створення умов для розвитку інноваційної сфери, збільшення розробок, що впроваджуються у життя, зростання рівня економічної віддачі та залучення інвестицій у інноваційну діяльність.
Згідно з цієї стратегією потрібно створити умови для того, щоб новації стали використовувати у комерційних цілях, а саме:
- Спонукати до активної діяльності венчурний бізнес.
- Для того, щоб малий інноваційний бізнес успішно створювався, необхідно побудувати ефективну роботу, що буде передбачати більш спрощену системи оподаткування та звітності.
- На законодавчому рівні унормувати заходи щодо державної підтримки малого інноваційного бізнесу за умови співфінансування за рахунок інших джерел.
- Покращувати рівень знань щодо наукового підприємництва та створення інноваційної інфраструктури.
- Формування пріоритетної думки, що наукові дослідження, розробка та реалізація новітніх ідей потребують фінансової допомоги, а стартапи – експертної перевірки та інвестицій.
На етапі передачі знань та технологій необхідно збільшити кількість заходів інформаційного характеру та аудиторію для того, щоб поширювати позитивний досвід успішних стартапів, новітніх проєктів, впровадити українські та міжнародні заходи, запрошуючи до участі представників науки, освіти та бізнесу для налагодження взаємозв’язку між ними.
На думку Уряду для розвитку сфери інноваційних стартапів потрібно зробити наступне:
- Спростити процедуру отримання посвідчення на тимчасове проживання іноземцям та особам без громадянства, які беруть участь у реалізації інноваційних проєктів.
- Спростити участь у венчурному фонді інвестора шляхом зменшення суми коштів, які потрібні для придбання цінних паперів такого фонду;
- Створювати елементи інноваційної інфраструктури для того, щоб надати фінансову допомогу дослідникам та стартапам.
- Забезпечити на базі ЗВО та наукових установ безперервного ланцюга стартап-школа — акселератор — бізнес-інкубатор.
- Впровадження англійської та/або американської юрисдикції в Україні для вирішення у судах корпоративних питань для стартапів та венчурних інвесторів
- Зниження податкового навантаження на оплату праці та доходи фізичних осіб;
Впровадження підприємництва в Університетах
У вересні 2020 року мав стартувати пілотний проєкт “Підприємницький університет”, який було запроваджено Стартап-інкубатором YEP спільно з МОН, Міністерством цифрової трансформації, “Дія.Бізнес” та Українським фондом стартапів. У межах курсу в ЗВО планують викладати “Інноваційне підприємництво та управління стартап проєктами”. Студенти будуть створювати власні стартапи та подавати їх на конкурс. Найкращі отримують менторську підтримку від партнерів проєкту.
Як зазначила голова директорату науки та інновацій МОН Юлія Безвершенко, на сьогодні українські вчені та інноватори мають обмежений доступ до знань того, як свою розробку та креативні ідеї перетворити на продукт чи послугу. Такий курс допоможе студентам та викладачам отримати досвід, а ЗВО, у перспективі, залучити додаткові кошти під впровадження своїх розробок.
А чи не пізно?
Багато українських та зарубіжних вчених виступають за ідею «Інноваційного ліфту», що передбачає розвиток підприємницького мислення ще з дитячого віку у школі. Створення бізнес-школи при ліцеях та школах, бізнес-інкубаторів, наукових парків при ЗВО і наукових установах є тим поступовим та активним виходом на підприємницький ринок міжнародного рівня. Така продумана система дійсно матиме надійний фундамент та потенційну реалізацію у майбутньому. Адже зараз на вагу золота цінується креативність, яка є основою нових ідей для стартапів. І це абсолютно правильно направляти дітей з малечку, які мають креативне мислення, генерувати ідеї, що з роками будуть розвинуті у новітні розробки.
Маємо надію, що у недалекому майбутньому ми зможемо форматувати нове ставлення до сполучення «наука – підприємництво» і будемо діяти більш прогресивно та стратегічно, що покращить ситуацію у сфері вітчизняних винаходів, їхнього фінансування, комерціалізації та позиціонування на світовому рівні.