Суперечливі сторінки історії України і Польщі: хто зацікавлений у загостренні відносин між державами
Державна виборча комісія Республіки Польща оголосила результати другого туру президентських виборів – за чинного президента Польщі Анджея Дуду проголосували 10 440 648 поляків (51,03%).
Незважаючи на активне залучення електорату опозицією, польській владі вдалося утриматися “на плаву” щонайменше до наступних парламентських виборів 2023. Водночас, майже однакові результати (влада/опозиція) показують, що вибори остаточно розкололи країну. Зокрема, перед першим туром тема України майже не згадувалася (винятком була лише заява Дуди, що Путін напав на Україну, коли Польщею керувала опозиційна нині “Громадянська платформа”), але все кардинально змінилося під кінець кампанії.
Буквально напередодні голосування (у “день тиші”) в РП відзначали річницю трагічних подій на Волині. І чинний президент це використав для залучення виборців із правого табору – його звернення щодо цих фактів містило терміни на кшталт “Східна Малопольща” (про українські території), які в останні роки не використовували в польських офіційних документах.
Перемога свого кандидата принеслf правлячій партії “Право і справедливість” (ПіС) монополію на найближчі три роки, однак їм доведеться зіткнутися із абсолютно іншою ситуацією в країні.
Польська опозиція ще донедавна була активною, проте маловпливовою, але зараз це кардинально змінилося: майже 50% поляків готові голосувати проти влади, тому “ПіС” буде стикатися з наростаючим опором суспільства.
Останні вибори показали, що у “ПіС” з’явилися потужні конкуренти на правому фланзі, насамперед, це ультраправа “Конфедерація”, що змусить правлячу партію боротися за голоси правого табору, що є неабиякою загрозою для України. Задля перемоги “ПіС” доведеться підхопити гасла ультраправих, що призведе до нових конфліктів з Україною з питань історичного минулого.
Тож, попри перемогу чинного президента, ці вибори змінили Польщу. І наслідки цього може відчути й Україна.
Упродовж багатовікової історії між сусідніми народами бувало різне. «Саме тому історичний діалог між українцями і поляками є найважчим і найзапеклішим, а дражливі питання минулого наздоганяють українське і польське суспільства», – констатує дописувачка видання «День» доктор історичних наук Оксана Каліщук.
Вона зазначає, що чи не головною в історичному плані була, є та найближчим часом залишатиметься «тема Волині». Суперечки довкола цього питання уже традиційно стають каменем спотикання у міждержавних та міжнаціональних відносинах.
Як стверджує історик Богдан Гудь, від поділів Речі Посполитої, коли Правобережна Україна і Волинь, зокрема, потрапили до складу Російської імперії, формувалися українсько-польські конфлікти, апогеєм яких стали події 1943-44 років.
Оксана Каліщук нагадує, що «у відносинах Києва та Варшави упродовж багатьох століть тінню проглядається Москва».
Як у давні часи, так і сьогодні Кремль надто зацікавлений у постійній підтримці ворожнечі між Україною та Польщею, союз між ними абсолютно невигідний Росії.
У «війні пам’ятників», яка особливо загострилася саме з початком українсько-російської війни, експерти категорично стверджували про провокації російських спецслужб. За оскверненнями українських могил на горі Монастир у Верхраті, у Грушовичах, Радружі, Пікуличах та інших місцях простежувався навіть іноді слабко прихований російський слід.
Ірина Галицька,
спеціально для Експрес – вісник новин онлайн
Джерела:
https://day.kyiv.ua/uk/article/podrobyci/vid-nashyh-superechok-vygrayut-lyshe-nashi-vorogy
https://www.pravda.com.ua/news/2020/07/14/7259244/
https://www.eurointegration.com.ua/articles/2020/07/13/7112078/