Експерти: ціни на продукти зростають не через карантин, їх доведеться знижувати
«Упродовж останніх днів ми спостерігаємо зростання роздрібних цін на деякі продукти», – повідомляє Антимонопольний комітет України. – «Ми фіксуємо ці факти, здійснюючи ціновий моніторинг по всій країні, аналізуючи повідомлення у пресі та звернення громадян до органів АМКУ».
«Станом на 24 березня в деяких регіонах ми бачимо, що з початку місяця ціни на гречану крупу зросли більше ніж на 50%, пшоно – на 24%, цукор на 16%. Значне підвищення цін зафіксовано в окремих мережах і на овочі: майже на 60% подорожчала картопля, вдвічі піднялися ціни на цибулю та моркву», – заявляють у відомстві.
Утім, в держави практично відсутні інструменти контролю за ціноутворенням. Уряд Володимира Гройсмана розформував Державну інспекцію з контролю за цінами. Її повноваження і функції передали системі захисту споживачів, яка не має ні необхідних людських ресурсів, ні напрацьованої системи контролю, стверджує у коментарі «Радіо Свобода» економіст Олег Пендзин.
Він нагадує також, що Антимонопольний комітет не має структурних підрозділів, які уповноважені і спроможні контролювати ціноутворення, коли не йдеться про діяльність монополістів та картельні змови.
Водночас, на думку експерта, ціни на продукти харчування можуть зростати через зниження курсу гривні до долара.
«Жодного зв’язку між карантином і підвищенням цін немає. Всі пояснення «АТБ» – це все смішно. Причиною ситуації, є те, що, «дякуючи» світовій фінансовій кризі, тому, що з України тікають світові фінансові спекулянти, які «сиділи» на державних облігаціях, падає курс гривні. В силу того, що у нас практично європейські ціни на продукти, у нас по цінах на соціально значимі продукти є імпортний паритет. Тобто навіть ціни на вітчизняні продукти формуються, виходячи з цін зовнішнього ринку. В силу того, що курс гривні падає, ціна європейська формально в гривнях росте. Пішов курс гривні на 10 відсотків – на 10 відсотків можуть зрости ціни. Тобто, що стосується «АТБ», то мова не про карантин, а про те, що вони підігнали ціну під курс гривні. Ціни можуть зростати на 8-10 відсотків. Це варіант для великих міст, де є конкуренція. У малих містах, де немає конкуренції, там де дійсно є проблема з локальними дефіцитами, там спекулянти можуть піднімати ціни ще й вище», – зазначає Олег Пендзан.
Якщо мова не йде про зловживання монополій чи картельні змови, то державі взагалі не варто втручатися у ціноутворення на харчові продукти у торговельних мережах. Зазвичай таке втручання призводить до підвищення рівня зловживань та корупції, зауважує у розмові з «Радіо Свобода» економіст Борис Кушнірук. Він наголошує, що ринок продуктів харчування в Україні – є конкурентним середовищем, а відтак не має бути предметом для уваги з боку антимонопольного комітету.
Нині бізнес намагається у ціни закласти ризики можливих втрат, що пов’язано як з невизначеністю в умовах карантину, так і з курсом гривні. Через місяць-півтора може скластися ситуація коли операторам ринку доведеться знижувати ціни на товари. Адже спаде нинішній надмірний попит, споживачі будуть забезпечені товарами наперед, крім того, через карантинні заходи можуть істотно впасти доходи населення. Через ці причини попит на товари може впасти і тоді торговельним мережам заради збереження обсягів реалізації доведеться вдаватися до знижок, припускає експерт.
«Виник надмірний попит на продукти харчування, що провокує бажання заробити на попиті. Крім того, потрібно розуміти, що бізнес опинився у ситуації невизначеності. Сьогодні можна продати товари за цінами відповідно до закупівельних цін. А що буде далі? Коли є прогнозована ситуація з курсом, з інфляцією, є можливість працювати, тоді немає причин для підвищення цін. Більше того, через конкуренцію, можливо, виникнуть причини їх знижувати. Хоч зараз і зростає попит на товари, згодом він впаде, через відсутність потреби і через суттєве падіння доходів населення внаслідок ситуації, що склалася. Можливо, торговельним мережам доведеться знижувати ціни, щоб зберегти обсяги реалізації. Зараз ціни можуть зростати, але згодом їх доведеться знижувати. Це може відбутися вже за місяць-півтора, через суттєве падіння попиту», – каже Борис Кушнірук.